ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ АПОСТОЛА ЛЮБОВІ
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ АПОСТОЛА ЛЮБОВІ
9 жовтня Православна Церква святкує пам’ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (його ім’я означає «Бог – щедрий у благодаті»).
Іоанн Богослов був одним із 12 апостолів Ісуса Христа та був Його улюбленим учнем. Іоанн згаданий у всіх чотирьох Євангеліях та Діяннях Апостолів як син Заведея та брат Якова. За християнською традицією матір'ю синів Заведея була Саломія. З часу призвання і до кінця земного служіння Спасителя апостол Іоанн не полишав Господа. Коли після арешту всі апостоли полишили Спасителя, Іоанн залишився і стояв разом з Богородицею біля Хреста. Він служив і оберігав Діву Марію до її Успіння, після чого зі своїм учнем Прохором проповідував у Малій Азії. Працював і жив переважно в місті Ефесі.
Апостол та євангеліст Іоанн Богослов зазнав мученицьких страждань за Христа: його кидали в кипляче олово, змушували пити отруту, але він осінив її хресним знаменням і згадав слова Спасителя: «Якщо навіть щось смертне вип’ють, їм не зашкодить». Тому Іоанн Богослов, не дивлячись на тортури та знущання, є єдиним учнем Христовим із 12-ти, який помер своєю смертю.
Апостол Іоанн Богослов є автором четвертого Євангелія, трьох Соборних послань та єдиної новозавітної пророчої книги — Одкровення. Церква називає святого Іоанна апостолом любові, бо він постійно навчав, що без любові людина не може наблизитися до Бога. Іоанн Богослов пише і про любов Бога і про любов до людей. Перш за все, вона виражається у жертві, яку приніс Господь за людські гріхи: «Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми через Нього жили. В тому і любов, що не ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина Свого в умилостивлення за гріхи наші» (1Ін. 4, 9-10).
Щоб відповісти на Божественну любов, людина повинна полюбити в першу чергу навіть не Бога, Якого вона ніколи не бачила, а людей, які живуть поруч з нею. «Бога ніхто ніколи не бачив, – пише апостол Іоанн. – Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і любов Його досконала є в нас» (1 Ін. 4, 12). Без любові життя втрачає будь який сенс, а з любов’ю все набуває цінності. Любов є початок і любов є результат, але любов ніколи не може бути кінцем, адже справжня любов не може перестати діяти, вона завжди жива.
Дорогі брати і сестри, нехай слова апостола Іоанна Богослова про любов один до одного стануть для нас дороговказом у вибудовуванні відносин з людьми та прикладом для наслідування, тому що через взаємну любов ми зможемо уподібнитися Господу, Який по Своїй безмежній любові прийшов у цей світ, щоби навчити нас любити.
Нехай Божа любов буде для нас у цьому світі запорукою радості в Царстві Небесному. Нехай любов Божа перебуває зі всіма нами!