Храмовий комплекс на честь святителя Феодосія Чернігівського в Киянівському провулку (від назви струмка Киянка або Киянь) розташований в історичному куточку стародавнього Києва, відомому в літописних оповідях як Копирів кінець. Перша згадка про цю місцевість відноситься до 1121 року і пов'язана з будівництвом церкви святого Іоанна у Копировому кінці («того же лета, заложи церкви святого Ивана в Копыреве конци») (Толочко П.П. Древний Киев.-К.: Наук.думка, 1983.-С.87). Крім того, під 1147 роком, коли йдеться про повстання в Києві та вбивство князя Ігоря, повідомляється про монастир святого Симеона, куди було відвезено тіло князя Ігоря («в монастырь святому Семиону в Копыревом конци») (там же). Археологічні дослідження, які проводились у середині минулого століття, свідчать про те, що в цьому місці історичного стародавнього Києва було декілька храмів: церква на розі Киянівського провулка та Вознесенського узвозу, храм у садибі Художнього інституту, храм на території лікарні вчених, церква у Нестерівському провулку. У XIX столітті перед садибою Художнього інституту височіла Вознесенська церква.

Промислом Божим, через сторіччя паросток, колись посаджений у святу Київську землю нашими предками, знову проріс у вигляді храму на честь великого подвижника нашої землі — святителя Феодосія Чернігівського.

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, у березні 2012 року стараннями ктиторів було розгорнуто будівництво храму. У листопаді того ж року відбулася закладка капсули в стіни храму, що зводиться, і освячення пам'ятного каменю. 18 лютого 2013 року відбулося освячення купольних хрестів та дзвонів.

У День Святої Трійці, 23 червня 2013 року, було здійснено першу Божественну Літургію.

19 грудня 2013 року, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, митрополит Бориспільський та Броварський Антоній здійснив урочисте освячення храму.

Архітектурне рішення храму виконано у традиціях архітектури Київської Русі: це храм хрестово-купольний, з чотирма декоративними главками на кутах четверика. Дзвіниця вбудована над західним входом. Автор проекту – Ануфрієнко Володимир Васильович.

Якщо йти Вознесенським узвозом від Львівської площі, варто лише повернути праворуч — і буквально за кілька кроків перед поглядом постає храм із золотими куполами, що височить на горі. Подібно до ковтка свіжого повітря, з гущавини міської суєти мегаполісу можна зануритися в красу священного храму з його святими іконами, мерехтінням свічок, і вдихнути кисень молитви та душевного спокою. Прямо в самому центрі стародавнього історичного Києва.