СОРОК МУЧЕНИКІВ СЕВАСТІЙСЬКИХ - ПРИКЛАД СТІЙКОСТІ ЗА ІСТИНУ

Сорок мучеників Севастійських притерпіли мучеництво у 320 році за відмову зректись християнської віри.

Воїни були родом з Каппадокії у складі XII римського легіону, що стояв у місті Севастії. Воєначальник зажадав від них принесення жертви язичницьким богам. Після відмови виконати цю вимогу, увечері воїнів роздягнули і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для того, щоб спокусити воїнів до зречення від своєї християнської віри.

На ранок один з воїнів не витримав, але як тільки забіг до лазні, то відразу помер. Місце цього воїна зайняв один тюремний сторож Аглай, який побачив видіння, як ангели несли яскраві вінці для мучеників. Тоді він звернувся до Христа і, знявши одежу, пішов у крижану воду. Під ранок мучителі побачили, що воїни-християни не лише не замерзли, але й навіть відігрілись. Тоді мучителі молотами перебили їм гомілки і вкинули в вогонь, а обвуглені кістки мучеників скинули в річку. Частину святих мощей християнам потайки вдалося віднайти.

Шанування святих мучеників Севастійських розпочалося вже в IV столітті з міста Каппадокії. Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської написав своє похвальне слово на День пам’яті 40 мучеників. Ось як святитель описував висоту їхнього мученицького подвигу: «…нам належить подивуватися не одному і не двом тільки, навіть не десятьма обмежується кількість шанованих, — але сорок мужів, у яких в окремих тілах була ніби одна душа, у злагоді та однодумності віри вони показали терпіння в муках, однакову стійкість за істину. Всі подібні один одному, всі рівні духом, рівні подвигом; тому й удостоєні рівночесних вінців слави».

Святі мученики Севастійські, моліть Бога за нас грішних!