Хто такі ангели?
Саме найменування "Ангел" зустрічається в Священному Писанні доволі часто і означає "вісник". Це найменування вказує не на природу, а на служіння. У Писанні є пряма вказівка саме на таке розуміння цього терміна: "службові духи, що посилаються на служіння для тих, котрі мають успадкувати спасіння" (Євр. 1:14)", - говорить апостол Павло. Традиційно в православному богослов'ї та богослужбових текстах Ангелів називають розумними силами, Небесним воїнством, Силами Небесними, а також другими світлами: свт. Григорій Богослов називає ангелів "вторинними світлами", прп. Іоанн Дамаскін: "Ангели - другі світла, розумні, що запозичують своє світло від першого та безпочаткового Світла". Таке найменування Ангелів вказує на їхній зв'язок із Першим Світлом - Богом, від якого, як і інші тварні істоти, вони отримують буття і благодатне освячення.
У святоотцівському богослов'ї присутні приклади можливого визначення того, ким є Ангели за своєю природою. Так, прп. Іоанн Дамаскін каже: "Ангел є сутність, обдарована розумом, постійно рухома, вільна, безтілесна, яка служить Богові", - і далі робить важливе доповнення, яке вказує на складність сформувати більш точне визначення: "один тільки Творець знає вид і визначення цієї сутності". Блаж. Августин визначає Ангелів як духів і також вказує, що найменування Ангел відносить до роду діяльності, а не до позначення природи: "Бажаєш знати ім'я його (ангела) природи? Це - дух. Бажаєш знати його посаду? Це - ангел. За суттю своєю він - дух, а за діяльністю - ангел".
Як уже зазначалося, слово Ангел вказує не на природу, а на служіння. У чому ж суть цього служіння? На підставі Священного Писання можна говорити, що ангельське служіння є двояким і полягає в прославленні свого Творця (Іс. 6:3), у повідомленні Божої волі, допомоги або покарання людині або суспільству (Іов 1:6; Іс. 6:72; Цар. 24:16; Дан. 8:16-26; Іов 12:12; Лк. 22:43; Откров. 5:8; Мф. 16:27 )тощо.
Про кількість Ангелів у Святому Письмі прямо не сказано. Усі святі отці, за винятком свт. Григорія Нісського, говорили, що число це хоч і невідоме, але стабільне, тобто з того моменту, коли ангели були створені Богом, їхнє число залишилося незмінним.
Святі отці - свт. Григорій Ніський, свт. Кирил Єрусалимський - у євангельській притчі про одну заблукалу вівцю (Мт. 18:12), заради якої господар залишає 99 і йде її шукати, вбачали вказівку на чисельне співвідношення Ангелів (99) і людського роду (одна заблукала вівця), роблячи, таким чином, висновок, що кількість ангелів незрівнянно більша, але визначити їхнє конкретне число неможливо.