Любов'ю перемогти смерть
Мученики Адріан і Наталія жили на рубежі ІІІ-ІV століть. Вони одружилися всього за рік до своїх мученицьких страждань. Вони жили в Нікомідії Віфінській (нині це турецький Ізміт на узбережжі Мармурового моря) за часів імператора Максиміана, який був гонителем християн. І ось одного разу було схоплено 23 християнина, які переховувалися в печері поблизу Нікомідії. Їх мучили, примушували поклонитися ідолам, а потім привели до судової палати, начальником якої і був Адріан. Побачивши, з якою мужністю переносять люди страждання за віру, як твердо сповідують Христа, він запитав: "Якої нагороди очікуєте ви від свого Бога за муки?" Мученики відповідали: "Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути". Надихнувшись, святий Адріан, движимий Божественною благодаттю, сказав переписувачам: "Запишіть і мене, тому що і я християнин і з радістю помру за Христа Бога". Писарі донесли про це імператору, який покликав святого Адріана і запитав: "Невже і ти збожеволів і хочеш загинути? Піди, викресли своє ім'я зі списків і принеси жертву богам, просячи в них прощення". Святий Адріан відповів: "Я не збожеволів, а навернувся до здорового глузду". Тоді Максиміан наказав посадити Адріана в темницю.
Його дружина, Наталія, дізнавшись, що чоловік кинутий у в'язницю і страждає за Христа, зраділа, оскільки й сама була таємною християнкою. Вона поспішила до в'язниці, щоб укріпити чоловіка в намірі перетерпіти всі страждання до кінця. "Блаженний ти, що увірував у Христа, ти здобув великий скарб. Не шкодуй нічого земного, ні краси, ні молодості (Адріан був у віці 28 років), ні багатства. Усе земне - прах і тлін. Богу ж угодні тільки віра і добрі справи", - так говорила Наталія, звертаючись до свого чоловіка.
Коли дата смертної кари вже була відома, Адріана відпустили з в'язниці, щоб він сповістив про це дружину і попрощався з нею. Свята Наталія, побачивши його здалеку, подумала, що він відрікся від Христа і його відпустили на волю, і не хотіла впускати його в будинок. Однак коли стало зрозуміло, що він не тікав від мук, а прийшов сповістити її про день своєї смерті, то Наталія обійняла свого коханого й укріплювала його напередодні мученицької кончини. А святого Адріана жорстоко мучили. Імператор намагався відмовити Адріана, але мученик відповідав: "Нехай твої боги скажуть, яке благодіяння вони мені обіцяють, і тоді я вклонюся їм, а якщо вони не можуть говорити, то навіщо я буду їм кланятися?"
Мучитель наказав відбити святим руки і ноги на ковадлі. Свята Наталія, побоюючись, щоб чоловік, спостерігаючи страждання інших мучеників, не здригнувся, просила мучителів почати страту з нього і сама допомагала класти його руки і ноги на ковадло. Тіла мучеників хотіли спалити, але здійнялася сильна гроза, почався проливний дощ, вода загасила вогонь, і останки мучеників залишилися цілими. Багато катів було вбито блискавкою. Свята Наталія взяла собі руку свого чоловіка і зберігала у себе.
Незабаром тисяченачальник армії просив у імператора дозволу одружитися зі святою Наталією, яка була молода і багата. Але вона втекла до Візантії. Дорогою їй з'явився уві сні святий Адріан і сказав, що вона буде скоро упокоєна Господом. Безкровна мучениця, виснажена стражданнями, що передували їй, справді, незабаром упокоїлася до Бога.
Мощі святої Наталії перенесли й поховали поруч із чоловіком і 23-ма іншими мучениками, які постраждали в один день за Христа, неподалік від Візантії в Адріанополі (саме туди одразу після страти перевіз останки святих християнин на ім'я Євсевій, зараз це територія сучасної Туреччини). Мощі святого Адріана сьогодні перебувають у Римі, в церкві його імені. А в базиліці Сан-Лоренцо Маджоре (святого Лаврентія) знаходяться мощі святої Наталії, їх можна знайти в непримітній капелі, схованій за правою аркою від вівтаря. Вірян православної церкви біля мощей святої більше, ніж паломників з інших церков і країн католицького світу.
Попри те, що, здавалося б, страждання Наталії були безкровними, вона з чоловіком Адріаном прирівняні у своїй мученицькій святості. Святі мученики Адріан і Наталія є символами єдності подружжя і взірцем любові та вірності. Святим мученикам Адріану та Наталії насамперед моляться за міцність сімейних уз, за сімейну гармонію. Коли в сім'ї трапляються конфлікти та сварки між подружжям, варто читати молитви мученикам Адріану та Наталії доти, доки не повернеться мир і злагода, доки не припиняться чвари. Читання Акафіста святим мчч. Адріану і Наталії, є сильною молитвою, що захищає сім'ї від різних негараздів і спокус. Звертаються до святих і ті, хто готується до шлюбу.
Молитвами святих мучеників Адріана і Наталії Господь хай помилує всіх нас!