Маленький хлопчик – дивний приклад для дорослих

«До церкви потрібно йти не заради людей, а для Бога,

який бачить, хто із яким серцем приходить»

Святитель Іоанн Шанхайський

   Народився майбутній святитель 4 червня 1896 року в селі Адамівка. У дитинстві батьки разом із Михайлом часто відвідували Свято-Успенський Святогірський монастир. Вже тоді до його душі припав аскетичний спосіб життя. Коли його ровесники збирали марки та монети, хлопчик збирав ікони.

   В роки гоніння на християнство святитель Іоанн (Максимович) був вибраний Богом, щоб свідчити Істину, навіть до краю землі (Діян. 1:8; Ін. 5:23).

   Це був не звичайний архієрей – подібний великим подвижникам давності. Навіть у сильні морози ходив босоніж, в поношеній рясі, не дозволяв собі спати на ліжку, а відпочивав зовсім трішки, в кріслі або на колінах перед іконами; їв лише один раз на день, щоденно служив Літургію. «Маленька і слабка людина, майже дитина із виду, він являється чудом аскетичної стійкості та суворості в наш час загального духовного розслаблення», - писав про нього митрополит Антоній (Храповицький).

   Розум святого завжди був направлений до Христа, і Любов Божа виливалась через нього до страждаючих та скорботних. «Не можна проповідувати Євангеліє, не являючи любові в ділі», - говорив владика і спішив туди, де потрібна була його допомога: рятувати бездомних дітей, причащати хворих.