Пастир і пастух. Пам`яті святителя Спиридона Триміфунтського

Святитель Спиридон Триміфунтський народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Про його життя відомостей збереглося мало. Відомо, що він був пастухом, мав дружину і дітей. Усі свої кошти він віддавав на потреби ближніх і мандрівників, за це Господь винагородив його даром чудотворення: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.
Після смерті дружини, за царювання імператора Костянтина Великого (306-337), його обрали єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння зі справами милосердя.
За свідченням церковних істориків, святитель Спиридон 325 року брав участь у діяннях I Вселенського Собору. На Соборі святитель вступив у змагання з грецьким філософом, який захищав арієву єресь. У результаті бесіди противник християнства став його ревним захисником і прийняв святе Хрещення.
На тому ж Соборі святитель Спиридон явив проти аріан наочний доказ Єдності у Святій Трійці.

Він узяв до рук цеглину і стиснув її: миттєво вийшов із неї вгору вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилася в руках чудотворця
Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи заступництва святого. Помолившись, він повернув немовля до життя. Мати, вражена радістю, впала бездиханною. Але молитва угодника Божого повернула життя і матері.
Якось, поспішаючи врятувати свого друга, обмовленого і засудженого до смерті, святитель був зупинений у дорозі струмком, що несподівано розлився від повені. Святий наказав потоку: "Стань! Так велить тобі Владика всього світу, щоб я міг перейти і врятований був чоловік, заради якого поспішаю". Волю святителя було виконано, і він благополучно перейшов на інший берег. Суддя, попереджений про чудо, що сталося, з пошаною зустрів святого Спиридона і відпустив його друга.
Усе житіє святителя вражає дивовижною простотою і силою чудотворення, дарованою йому від Господа. За словом святителя прокидалися мертві, приборкувалися стихії, розтрощувалися ідоли.
У праведності та святості прожив святий Спиридон земне життя і в молитві віддав душу свою Господу (бл. 348 року).