Перенесення мощей святителя Миколая із Мир Лікійських у Бар

   У XI ст. Візантійська імперія зазнавала важкий період в історії. Турки спустошували її володіння у Малій Азії, розоряли міста та села, вбивали мешканців, жорстоко знущалися над храмами, мощами, іконами та книгами. Мусульмани мали намір знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом. У кінці VIII століття начальник флоту Хумейд пограбувавши острів Родос, подався до Мир Лікії із наміром розграбувати гробницю святителя Миколая. Божим промислом він помилково зруйнував іншу, яка була поруч із гробницею святителя. Як тільки святотатці встигли це зробити, на морі піднялася страшна буря, яка знищила майже всі судна. Знущання над святинями обурювало не лише східних, але й західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни Італії, серед яких було багато греків. Мешканці міста Бар вирішили врятувати мощі.

   В 1087 році барські і венеціанські купці відбули в Антиохію для торгівлі. Кожні думали дорогою назад взяти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. В цьому намірі мешканці Бару випередили венеціанців і першими прибули в Мир. Вони послали два чоловіки, які повернувшись назад сказали, що зустріли лише чотирьох ченців. Відразу ж 47 чоловік, озброївшись, прибули до храму святителя Миколая. Ченці показали їм поміст під яким була прихована гробниця святого, де за звичаєм чужоземців помазували миром від мощей. Один із ченців розповів про явлення напередодні Миколая одному старцю, де сам святитель наказав бережливіше утримання його мощей. Щоб полегшити свої дії, барці відкривають ченцям свої наміри і пропонують викуп – 300 золотих монет. Сторожі відмовилися від монет, їх зв’язали і поставили біля виходу. Один юнак Матфей, який бажав якнайшвидше знайти мощі святителя, у нетерпінні розбив кришку і барські побачили, що саркофаг наповнений святим миром. Співвідчизники барян, пресвітери Лупп і Дрого, звершили літію, після якої Матфей почав виймати із переповненого миром саркофагу мощі.

   Через відсутність ковчега, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені ченці повідомили місту сумну звістку про викрадення іноземцями мощів Чудотворця. Юрби народу зібралися на березі, але було вже пізно. 8 травня (ст.ст.) кораблі прибувають в Бар. Незабаром радісна звістка облетіла все місто. Наступного дня мощі було перенесено в церкву святого Стефана. Торжество перенесення святині супроводжувалося численним зціленням хворих, що збуджувало ще більше благоговіння до великого угодника Божого.