ПРЕПОЛОВІННЯ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ДУХОВНІ ЧИТАННЯ

ПРЕПОЛОВІННЯ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Преполовіння П’ятидесятниці – свято, розташоване точно між днем Пасхи і Трійцею, ніби пов’язує ці два великі свята – продовжуючи святкувати Воскресіння Христа, готуємось до наближення Святої П’ятидесятниці.

Етимологічно назва сама вказує на час святкування: «на півдорозі», середина між Великоднем і Трійцею. Дослідники відносять встановлення святкування  цього свята до часів святителя Іоанна Златоуста (кінець IV століття). 

В цей день Свята Церква пропонує увазі своїх вірних Євангельське читання про те, як Христос прийшов до Єрусалиму на свято Кущів, яке було встановлено на спомин сорокарічного мандрування ізраїльтян по пустелі, коли вони жили в наметах. Свято тривало сім днів, протягом яких щодня відбувався особливий обряд: священники виходили з Єрусалимського храму до джерела Сілоам, набирали звідти воду в золоту посудину і приносили її до храму, де первосвященик виливав її перед жертовником зі словами подяки Богу і проханням про дарування гарного нового врожаю в майбутньому. Це таємниче священнодійство мало глибокий сенс. Головне значення – це прообраз пришестя у світ Месії, тобто Господа Ісуса Христа, Який приніс у цей світ спасіння через визволення (очищення) від гріха, прокляття та смерті.

В попередню неділю, ми чули про зцілення розслабленого в купелі Віфезда, далі будуть читання про розмову із самарянкою біля криниці Якова, а також зцілення сліпонародженого, який умився в джерелі Силоам.

Через це в найближчих євангельських богослужбових читаннях тема води, як символу очищення і дії Божественної благодаті стає центральною: «Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби потечуть ріки води живої» (Ін. 7:38), – говорить Спаситель, перебуваючи в Єрусалимському храмі.

Таким чином, Преполовіння має стати деякою ознакою нашого руху від Спасительного подвигу Господа нашого Ісуса Христа, до можливості засвоєння Його дарів у Церкві, заснованої в день П’ятидесятниці.

«Так само, як досвідчений мандрівник, який прагне до своєї мети, особливо радо згадує, який довгий шлях він вже пройшов, – говорив св. Петро Хрисолог, – і від цього стає ще сильнішим, щоб завершити те, що йому залишилося, і вся сила його оновлюється. Так і ми з урочистою радістю і благочестям проведемо цей день, який пом’якшує запал нашого очікування, щоб зі свіжими душевними силами ми досягли справжньої благодаті і радості Святого Духа».

Просвітившись, браття, воскресінням Спасителя Христа і досягнувши середини свята Владичного, щиро заповіді Божі збережемо, щоб бути гідними та Вознесіння відсвяткувати, і досягти пришестя Святого Духа!

(Стихира свята)