Про початок Петрового посту

   Петрів піст – один із чотирьох багатоденних постів, встановлених Православною Церквою. Петрів, або як його ще називають Апостольський піст починається через тиждень після дня П’ятидесятниці, та спонукає нас до самовдосконалення, перемоги над гріхами і пристрастями. У ці дні ми намагаємося відчути правильну внутрішню ієрархію життя: вирішуємо для себе, що тіло повинно прагнути до душі, душа – до духу, а вся людина повинна бути направлена до Бога. Піст, тобто наше добровільне утримання, закликає нас пройти цим шляхом.

   Крім того, піст об’єднує людей, віруючих у Христа. Тобто піст – це не тільки самовдосконалення, а й наше свідчення всьому світу про те, що ми християни. Не кожен із нас може поститися так строго, як це пропонує Церква, але кожен із нас може засвідчити те, що він частина Церкви, - дотримуючись посту в міру своїх сил і з усією щирістю. Міру посту найкраще узгодити із духівником.

   Ми знаємо про Петрів піст від найперших століть християнства, однак він не мав такої назви як зараз. Він існував для тих, хто із якоїсь причини не міг постити у Великий піст перед Великоднем. Петрів піст або Апостольський, називається на честь святих апостолів Петра та Павла. Він встановлений в пам’ять про те, як апостоли постили перед євангельською проповіддю всьому світу. Святі апостоли були дуже різні. Але разом вони уособлюють дві найважливіші якості – духовну твердість і розум, такі необхідні для проповіді Євангелія серед народів.

   Будемо ж просити святих апостолів Петра і Павла, дорогі брати та сестри, поклавши на себе благе ярмо посту, щоб усім милостивий Господь, молитвами їх прийняв наші труди як кадило благовонне.