Рік минулий і прийдешній
В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа
Відходить у вічність ще один відрізок нашого життя. Цей відрізок часу стає надбанням безповоротного минулого. Перед нами зараз розгортається сувій нового часу, часу невідомого, незаплямованого, що нагадує собою білосніжну рівнину. У співдружності і в співпраці з Господом Богом, Творцем і Спасителем, кожній людині належить вписати свою сторінку в історію прийдешнього року. Ми, віруючі люди, згадуємо при цьому слова Христа Спасителя: «Без Мене не можете робити нічого» (Ін.15,5). І саме тому ми поспішили зараз до храму Божого на зустріч із Господом, щоб перед тим як випросити в Нього благословення на майбутнє життя і справи, на зміцнення своєї віри, щоб утвердитися у світлій надії на Його постійну милість і незмінну турботу про кожну людину та про все людство, воздати Йому подяку. «Господи, що є людина, що Ти пам'ятаєш її, і син людський, що Ти відвідуєш його (Пс.8,5). Віра наша вказує нам на те, що ми повинні цілком покладатися на допомогу і милість Божу, поєднуючи це сподівання зі своїм старанням гідно ходити перед Богом в оновленні духу, в бажанні віддати своє життя під проводження благодаті Святого і Животворящого Духа.
Перш ніж випросимо у Бога благословення на майбутнє літо Його благості, подякуємо Йому за все те, чим було багате минуле літо. Ми були невірні Богу, собі та людям, а Господь був вірний Своїм обіцянкам і не позбавляв нас допомоги. Ми були мінливі, а Господь був постійний до нас у Своїй любові та милосерді. Він продовжував нас охороняти весь час, Він продовжував наше життя, нагадував нам про Свою святу волю, спрямовував стопи наші на шлях покаяння і спасіння. Ми повинні сьогодні дякувати Йому не тільки за все, що було, як нам здається, хорошого в минулі дні, а й рішуче за все: за скорботи і за хвороби, і за випробування, якими, можливо, нагадував нам Господь про Себе і про те, що людина не може жити лише одним хлібом; за те, що нагадував Господь суворо інколи про наші християнські обітниці і про наш людський обов'язок, про те, що ми, хоч і люди цього світу, але ми не від світу цього; що хоча ми громадяни землі, але не маємо забувати і про громадянство небесне.
Життя - боротьба і постійна робота, робота важка і відповідальна. У житті взагалі і в християнському духовному житті зокрема людина зустрічається з надзвичайними труднощами. Можемо бути впевнені, що прийдешнє літо, як і минуле, буде для нас багате на труднощі й переживання, на людські успіхи й невдачі, на скорботу та боротьбу, на жорстоку боротьбу з гріхом і спокусами плоті та світу, а для декого рік, що настає, буде роком страшної боротьби з останнім земним ворогом - зі смертю.
Пам'ятаймо, браття і сестри, про те, що Господь обіцяє велику нагороду Своїм співпрацівникам - тим, хто буде боротися зі злом, творячи на землі правду і мир. У нашому житті і праці ми не самотні, з нами Бог. Людина здатна на великі й прекрасні справи. Нехай сподобить нас Господь у прийдешньому літі творити добро.
Увійдемо ж у нове літо благості Господньої з подякою та твердою надією на допомогу Божу. Якщо все в житті сприйматимемо, як від руки Божої, то майбутній рік буде для нас щасливим і благословенним. Тому й належить віруючій людині вступати в нього новим творінням. Якщо сьогоднішній день застав нас без оновлення, то будемо прагнути до цього завтра, намагаючись берегти час, даний Господом для нашого вдосконалення і оновлення, такого необхідного для глибокого, осмисленого земного життя і для блаженства в майбутньому віці.
Амінь.
Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир (+2014)