Свята Анастасія Узорішительниця
Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця постраждала під час правління римського імператора Діоклітіана (284-305). Народилася в Римі, в сім'ї сенатора Претекстата. Батько був язичник, мати Фавста - таємна християнка. Після смерті матері, не зважаючи на бажання дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія.
У в'язницях Риму в той час перебувало багато ув'язнених християн. У жебрацькому одязі свята таємно відвідувала в'язнів, - умивала й годувала хворих, нездатних рухатися, перев'язувала рани, втішала всіх, хто потребував цього. Чоловік святої Анастасії, Помплій, дізнавшись про це, жорстоко побив її, помістив в окремій кімнаті і біля дверей поставив варту. Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. Дорогою до Персії він потонув під час бурі, що раптово почалася. Тепер свята знову могла відвідувати християн, які нудилися в темницях, отриманий спадок вона витрачала на одяг, їжу і ліки для хворих. Свята Анастасія стала мандрувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити християнам, ув'язненим у темницях. Так вона отримала дар лікування. Працями і словами розради свята Анастасія полегшувала ув'язнення багатьох людей, піклуванням про тіла і душі стражденних звільняла їх від пут відчаю, страху і безпорадності, тому і названа Узорішительницею. У Македонії свята познайомилася з молодою вдовою-християнкою Феодотією, яка допомагала їй у благочестивих трудах.
Стало відомо, що Анастасія - християнка, її взяли під варту і відвели до імператора Діоклітіана. Розпитавши Анастасію, Діоклітіан довідався, що вона всі свої кошти витратила на допомогу нужденним, а золоті, срібні та мідні статуетки перелила на гроші й годувала багатьох голодних, одягала нагих, допомагала немічним. Імператор наказав відвести святу до верховного жерця Ульпіана, щоб той схилив її до жертви язичницьким богам або піддав жорстокій страті. Перш ніж піддати святу Анастасію тортурам, Ульпіан вирішив осквернити її. Але, щойно доторкнувся до неї, осліп, страшний біль стиснув йому голову, і через деякий час він помер.
Свята Анастасія опинилася на волі і продовжувала служити в'язням. Незабаром святу Феодотію і трьох її синів піддав мученицькій смерті анфіпат (начальник області) Нікітій у їхньому рідному місті Нікеї.
Святу Анастасію вдруге ув'язнили і 60 днів катували голодом. Щоночі мучениці являлася свята Феодотія, схвалювала і зміцнювала в терпінні. Бачачи, що голод не заподіяв святій шкоди, ігемон Іллірії наказав втопити її разом із засудженими злочинцями. Воїни посадили в'язнів на корабель і вийшли у відкрите море. Далеко від берега вони пересіли в човен, а в кораблі зробили кілька пробоїн, щоб він затонув. Судно стало занурюватися у воду, але в'язні побачили мученицю Феодотію, яка керувала вітрилами і направляла корабель до берега. 120 осіб, вражені дивом, увірували в Христа - святі Анастасія і Євтихіан хрестили їх. Дізнавшись про те, що трапилося, ігемон наказав стратити всіх новохрещених. Святу Анастасію розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Так закінчила свій мученицький подвиг свята Анастасія Узорішительниця.
Тіло святої залишилося неушкодженим, - поховала його благочестива християнка Аполлінарія. Після закінчення гонінь вона побудувала над труною святої великомучениці Анастасії церкву.