Свято води і світла

Господь створив воду як стихію життя, але гріх людський зробив її джерелом смерті. Коли Господь створював світ, Дух Божий "носився над водою", наповнюючи воду Своєю життєдайною енергією. Але коли гріх людський примножився на землі, вода життя стала водою смерті. У водах Великого потопу загинуло вітхе людство, щоб дати життя людству новому, оновленому цими страшними водами.

Перед пришестям Христа на землю, Іоанн Предтеча хрестив людей у водах Йорданських. Люди сходили в ці води вітхими, а виходили новими, оновленими покаянням, тому що гріх людський омивався водою. Але потім на Йордан до Іоанна прийшов Сам Господь Іісус Христос, щоб зануритися у води Йордану - не для очищення від гріха, а для того, щоб освятити їх, преобразити, наповнити життям. Іісус прийшов на землю, щоб узяти на Себе гріх світу: "Він узяв на Себе наші немочі, і поніс наші хвороби" (Іс. 53:4). І у води Йорданські Він зійшов, щоб узяти на Себе тягар гріха і смерті та водну стихію знову зробити стихією життя. Відтоді щороку ми освячуємо воду, і вода ця стає великою святинею. Ця вода, в якій присутній Сам Бог, освячує все, що нею окроплюють, вона зцілює людей від хвороб.

У Євангелії описані випадки зцілення за допомогою води. У купальню, звану Віфезда, час від часу сходив ангел і "збурював" воду; той, хто першим входив у воду після "збурювання", одужував (Ін. 5:2-9). Сам Господь використовував воду для зцілення. Коли Іісус побачив сліпого від народження, Він сказав йому: "Іди, вмийся в купальні Силоам" (Ін. 9:7); той пішов, умився і прозрів. Господь робить воду джерелом життя, вона справді стає для нас життєдайною, тому що Дух Божий присутній у ній і тому що Сам Христос Своєю людською плоттю сходив у неї і наповнив її Своїм Божеством. Причащаючись цієї води, ми долучаємося до Духа Святого і Господа Іісуса Христа, з'єднуємося з Самим Богом.

Свято Хрещення Господнього називається Богоявленням, тому що в момент Хрещення Іісуса вперше в історії людства всі три Особи Святої Трійці були явлені людям. Господь Іісус Своєю плоттю занурився у воду, Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Іісуса, а голос Бога Отця промовляв: "Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління" (Мф. 3:13-17). У церковному уставі свято Хрещення Господнього називається також "Днем Светов", бо це не тільки свято води і Духа, а й свято божественного світла, яке осяює внутрішні очі людини, просвіщає її серце і преображає все її єство. Це те світло, яке дає нам Господь у таїнстві Святого Причастя, в інших таїнствах Церкви, а також і в освяченні води.

Адже освячення води - не просто обряд. Хоча воно і не входить до числа семи таїнств, але, як і в кожному таїнстві, в ньому відбувається перетворення матерії, бо звичайна вода перетворюється і стає святою. Як і в кожному таїнстві, тут відбувається зустріч людини з Богом, а отже, її освячення та оновлення. Відбувається щось набагато більше, ніж те, що траплялося з людьми, які приходили до Іоанна Хрестителя. Приходячи до Іоанна, люди приймали хрещення покаяння й отримували відпущення гріхів. А через прилучення до святої води ми не тільки отримуємо прощення гріхів, а й стикаємося з Богом Живим.

Будемо молитися про те, щоб у "День Светов" і ми долучилися до божественного світла, щоб змінилися і преобразилися. Бо саме в цьому, в кінцевому підсумку, полягає мета всіх таїнств, всіх обрядів церковних, мета всього нашого християнського життя...